Курсова робота

Інструментальні методи досліджень лісових масивів Чортківського району внаслідок аварії на ЧАЕС

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………3

1. Лісництво в умовах радіаційного забруднення………………………..5

1.1 Радіоактивне забруднення лісових насаджень………………………..5

1.2 Радіаційне ураження лісу………………………………………………7

2. Дозиметричні прилади. Призначення, принцип дії, будова…………..9

2.1 радіометр-рентгенометр………………………………………………...12

3. Оцінка радіаційної обстановки…..……………………………………..17

4. Моніторинг……………………………………………………………….22

4.1 Оцінка ефективності профілактичних заходів (контрзаходів), спрямованих на зниження доз опромінення…………………………..22

4.2 Населені пункти з аномально високими рівнями опромінення……...24

4.3 Радіологічне забруднення лісів Чортківського району………………25

Висновок ……………………………………………………………………28

Список використаної літератури ………………………………………….30

Вступ

Неможливо усунути катастрофи, не знаючи їх причин та обставин. Тепер це вже зрозуміло всім, це один із найважливіших принципів нашого сучасного існування.

Серед питань, які становлять науковий інтерес, особливо гострим і важливим є питання про дію радіації на людину і навколишнє середовище.

Одним із основних завдань радіоекології є дослідження закономірностей міграцій радіонуклідів у сфері виробництва, особливості надходження радіоактивних речовин до організму людини й розробка заходів, спрямованих на зниження вмісту радіонуклідів у продуктах рослинного і тваринного походження.

Виявилось що в Україні не існувало наукових організацій чи їх підрозділів, які займаються радіоекологічними проблемами в цілому і радіоекологією лісових екосистем. Але все кардинально змінилось після аварії на ЧАЕС . Планомірні дослідження в лісових екосистемах почались в 1990 р., науковими співробітниками лабораторії в період 1990-1991 рр., була створена сітка стаціонарів, яка складалась зі 100 постійних пробних площадок (розміром 1 га кожна), з ціллю проведення регулярних, багаторічних спостережень за міграцією радіоактивних елементів в лісових екосистемах. При цьому планувалось провести слідуючі досліди: 1) вивчити перерозподіл основних радіонуклідів в різних типах лісових грунтів; 2) встановити закономірності міграції радіоактивних елементів в головні лісоутворюючі породи на лісотипологічній основі; 3)вивчити особливості накопичення радіонуклідів різноманітними лісовими ягодами і травяним покривом; 4) встановити закономірності міграції радіоактивних елементів в системі «грунт-кормові рослини-дикі тварини»; 5) розробити методику визначення збитків яке отримало лісове господарство України внаслідок аварії на ЧАЕС.

Аварія на Чорнобильськй АЕС радикально змінила радіаційну ситуацію на величезних площах не тільки України, а також і багатьох країн Європи. Значна тривалість викидів радіонуклідів з реактора в період аварії, а також зміни метеорологічних умов під час найбільш активних викидів призвели до формування складної мозаїки забруднення радіонуклідами величезних територій.

У всіх розроблених рекомендаціях важливою складовою являються питання регламентації використання продукції лісового господарства, що викликано необхідністю забезпечення випуску продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищувало тимчасово допустимі рівні вмісту радіонуклідів.

1. Лісництво в умовах радіоактивного забруднення

1.1 Радіоактивне забруднення лісових насаджень

Значна частина радіоактивних речовин при випаданні з атмосфери на дерева в лісі затримується переважно в кронах, осідаючи на листі, хвої, галузках і стовбурах дерев, і лише невелика частина осідає на трав’яний покрив і поверхню лісової підстилки. Речовина яка випала , розподіляється нерівномірно: на узліссях з навітряного боку (до 50 м у глибину лісу) затримується в 2- 10 разів більше радіоактивних речовин, ніж у глибині лісового масиву.

Безпосередньо після випадання радіоактивної речовини починається її вертикальна й горизонтальна міграція під дією природних чинників. На першому етапі важливим фактором міграції є метеорологічні чинники – атмосферні опади і вітер. Атмосферні опади промиваючи крони дерев, переміщають радіонукліди з верхніх частин крон у нижні, а потім і під полог лісу. Вітер видуваючи тонко дисперсну фракцію радіоактивної речовини переносить її з крон одних дерев на інші. Вітрова горизонтальна міграція з лісу слабо закріпленої радіоактивної речовини протікає найбільш інтенсивно в початковий, відносно короткий період, особливо при тривалій відсутності дощів. У цей час ліси можуть стати одним із джерел додаткового забруднення навколишньої місцевості, якщо рівні їхнього забруднення значно перевищують щільність забруднення суміжних безлісих земель.

При переміщенні радіоактивної речовини з крон під полог лісу, поряд з дією метеорологічних чинників, важливу роль відіграють процеси біологічної міграції – опадання листя, хвої й інших забруднених частин дерев. Радіонукліди, що залишаються в земній частині насаджень, частково проникають до внутрішніх тканин деревних рослин, забруднюючи деревину.

Із продуктів розпаду найбільш рухливим при позакореневому шляху надходження є Cs137, значна частина якого (при випаданні рухливих форм) досить