Реферат на тему:

Історія української гривні

Зміст

Часи Київської Русі

Як грошово-лічильна одиниця виникла ще за часів , орієнтовно в столітті. Сама ж назва "гривня" походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто - на "загривку"), і звали . Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Гривна - золота прикраса

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в . Літопис оповідає: князь , прийшовши з Півночі, став владарювати у і «встановив варягам давати від гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В столітті слово "гривна" набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком . В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 резанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були "львівська", "харківська", "луцька" гривні. З ст. у Київській Русі в обігу були так звані "київські" гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й "новгородські гривни", спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини ст. - уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від "київської" до "новгородської" була "чернігівська" гривна, за формою дуже близька до "київської", а за вагою - до "новгородської". Але найцікавіша форма у "волзької" гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і "татарські гривни", що ними Південна Русь сплачувала данину .

Певні зміни у житті гривни виникли у ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою "гривна" почала вживатися назва "рубль". Вже у ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме (українська назва - "")стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до лише як вагова монета - "гривенка". Вона, до речі, ділилася на 48 "злотників", а вони, в свою чергу, - на 25 "почок".

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини – другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, – до кінця ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів.

Часи УНР та Директорії

Гривня за часів УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом року утворення , запровадила в Україні нову національну . Первісно такою валютою було визначено український , вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік .

100 гривень УНР

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, Київського XVI-XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською ().

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір як . Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу