Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.

У статті розглядається сутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.

Еволюція формування дер-жавних доходів протягом століть зазнала істотних змін — від натуральної форми за умов нерозвиненого ринково-го господарства до абсолютного використання грошової форми зараз. Найважливішим методом акумуляції державою суспільно-го продукту стали податки, які забезпечують левову частку бюд-жетних находжень.

Виникнувши на зорі товарно-грошових відносин, податки як економічна категорія еволюціону-вали разом з розвитком економі-чної архітектури суспільства. Ця еволюція торкнулася, насамперед, глибинної сутності податкових платежів. Якщо спочатку приро-да податку характеризувалася аб-солютно фіскальним змістом (безеквівалентний, обов'язковий платіж на користь держави), то поступово сформувалося розумі-ння податку, як своєрідної сус-пільної плати за виконання дер-жавою своїх функцій.

Такий перехід став можливим тільки за рахунок зміни суспіль-ного ладу, формування системи демократичних цінностей, уявлень про відповідальність держави та її представників перед кожним окремим громадянином. Можна зробити висновок, що еволюційний процес у фінансовій науці в ца-рині податків був викликаний го-строю практичною потребою сус-пільства в оптимізації відносин між державою та її громадянами.

Теоретичні суперечки стосовно функцій податків — фіскаль-на, регулююча, стимулююча, роз-подільна, контрольна — є опосе-редкованим свідченням про бага-тогранність економічної категорії "податок". Ця багатогранність значно ускладнює теоретичні до-слідження в цьому напрямку, і майже унеможливлює суто еко-номічний і фінансовий підхід до оподаткування на практиці. По-датки знаходяться в центрі уваги науковців вже ось кілька століть — А. Сміт, Д. Рікардо, А. Вагнер, К. Віксель заклали підвалини на-уки про податки, сучасні вітчиз-няні науковці Л. Андрущенко, В. Федосов, В. Суторміна, В. Мель-ник, Н. Кучерявенко в своїх ро-ботах досліджують теоретичні та практичні аспекти оподаткування.

Осмислення теоретичних та практичних основ оподаткування є одним із найважливіших на-прямків розвитку фінансової на-уки. Хоча податки як суспільний феномен існують протягом тисячі років, більшість сучасних нау-ковців вважає, що першими нау-ково обгрунтовану характеристи-ку податків дали Адам Сміт та Да-вид Рікардо (хоча набагато рані-ше Фома Аквінський визначав по-датки як дозволену форму погра-бування) .

В той же час М. Кучерявенко доводить, що вчення про податки існувало ще в давніх державах Сходу, стародавній Греції та Риму. В якості доказів цей автор використовує той факт, що у ста-родавньому Єгипті стягнення данини базувалося на уявленнях про фараона як особу божественну. Досить подібними були погляди на сутність податків та оподаткуван-ня. Ця подібність пояснювалася колегіальністю рішень, які прий-малися Радою (в Афінах), сена-том (в Древньому Римі). В Афінах панували переконання, що подат-ки є певним символом рабства і є неприйнятними для вільних гро-мадян. Зважаючи на таке ставлен-ня, не дивно, що в працях Арісто-теля зустрічалися думки, що ко-жен громадянин повинен прий-мати участь у формуванні доходів держави (насамперед, для вико-нання нею своїх оборонних функцій), але така участь повин-на бути добровільною і формува-тися у вигляді пожертвувань.

В Древньому Римі податки відігравали значущу роль порівня-но з Стародавньою Грецією, насам-перед через те, що постійно вели-ся війни, і держава потребувала регулярних надходжень для про-ведення військових операцій. Але, незважаючи на це, осмислення сут-ності та ролі податків в тогочасних роботах фактично відсутнє, обме-жувалося лише констатацією їх видів та методів стягнення.

Досить детально генеза по-датків вивчається в роботах вітчиз-няного науковця Мельника В.М., який пропонує розділити розви-ток теорії податків на два істо-ричних періоди:

1. Період письмових згадок про податки, які грунтуються на релі-гійних догматах або випливають із нагальних потреб. У них фіксу-вався факт стягнення без науково доведеного обгрунтування.

2. Період наукового обгрунту-вання категорій отримання до-ходів об'єднаннями публічного характеру.

Зроблений цим автором аналіз дозволив зробити висновок про те, що "...почавши з радикального за-перечення податків як рівноправ-ного державного доходу і перей-шовши до філософського обгрун-тування та ідеологізації наявної практики оподаткування з допущен-ням деякої несміливої її правки на прикладних засадах, податкові фінанси евоолюціонували до рівня теоретичного та методологічного конструювання сучасних перероз-подільних механізмів".

В своїй визначній праці "До-слідження про природу і причи-нах багатства народів" А. Смітом було визначено наступні принци-пи оподаткування:—

піддані держави мають брати участь у її підтримці відпо-відно до своєї платоспроможності,