Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








Реферат

на тему:

Інформаційні маркетингові системи. Маркетинговий контроль

1. Значення фармацевтичної інформації в умовах ринку

2. Принципи формування маркетингової інформації

3. Підсистеми маркетингової інформаційної системи

4. Система маркетингового контролю

Реферат містить відомості щодо фармацевтичної маркетинго-вої інформації, завдань інформаційного маркетингу, структу-ри маркетингових інформаційних систем Описаний порядок маркетингового контролю як складової управління марке-тингом, котрий дозволяє визначити ефективність марке-тингових заходів та їх вплив на загальну діяльність підпри-ємства

1. Значення фармацевтичної інформації в умовах ринку

Останнім часом, коли фармацевтичний ринок активно заповнюється новими лікарськими засобами, які поста-чаються різними, у тому числі раніше невідомими ви-робниками та постачальниками, зростає кількість від-творених препаратів, якість лікарської допомоги знач-ною мірою залежить від об'єктивності та ефективності інформації про лікарські засоби

Від рівня достовірності та доступності фармацевтич-ної інформації залежить прийняття обгрунтованих рі-шень щодо закупівлі лікарських засобів, оптимального використання держбюджетних та страхових фондів на медикаментозне забезпечення лікувально-профілактич-них закладів, призначення та раціонального застосу-вання препаратів

Ефективність роботи підприємств фармацевтичного профілю в значній мірі залежить від повноти інформа-ції з усіх напрямків діяльності Зокрема, керівникам аптечних закладів та оптових фірм необхідно мати пов-ну своєчасну інформацію про найновіші досягнення у сфері створення і випуску нових лікарських засобів, про вітчизняних та зарубіжних постачальників ліків, кон'юнктуру ринку, що склалася, співвідношення попи-ту та пропозиції на окремі препарати всередині фармакотерапевтичних груп Фармацевтичні фірми та під-приємства накопичують маркетингову інформацію для того, щоб об'єктивно оцінювати ситуацію в зовнішньому середовищі, проводити аналіз власної діяльності, зна-ходити найбільш вигідні ринки купівлі та збуту фар-мацевтичної продукції, координувати діяльність своїх підрозділів і отримувати конкурентну перевагу.

Незважаючи на значущість і, відповідно, збільшення обсягів комерційної діяльності фармацевтичних підпри-ємств (фірм, аптек), органи чи підрозділи фармацев-тичної інформації повинні зберігати своє "інформаційне обличчя", враховуючи специфічність лікарського засобу як товару, котрий повинен реалізовуватись у супроводі консультації або інформації фахівців.

Особливе місце у маркетингу ліків посідає реклама та розповсюдження інформації, яка сприяє формуван-ню стійкого попиту на лікарські засоби та просуванню їх на ринку. Своєчасна інформація сприяє належному плануванню потреби в лікарських засобах, раціональ-ному їх використанню, упровадженню в медичну прак-тику нових препаратів.

Об'єктивна, достовірна інформація поєднує якісні й кількісні характеристики, відомості про зміни, що від-буваються в асортименті лікарських засобів, їх причи-ни, рівень задоволення замовлень на препарати, відо-мості про виробників та фірми-постачальники, зміни цін на вітчизняному та світовому ринках тощо. В умо-вах ринкової економіки найбільшим попитом користую-ться такі види інформації:

¦ кон'юнктурна інформація (про економічну ситуа-цію на ринку);

¦ комерційна інформація (про попит і пропозицію);

¦ зовнішньоекономічна (про експорт, імпорт, ціни, якість, конкурентоспроможність продукції);

¦ соціальна (про зайнятість, рівні професійної підготовки);

¦ екологічна інформація (про стан зовнішнього се-редовища).

Для фармацевтичного ринку, крім зазначених видів інформації, важливого значення набувають відомості про захворюваність населення, його демографічну структуру, рівень доходів, а також нормативно-правове регулювання відпуску населенню лікарських засобів, їх виробництва, закупівлі, здійснення експортно-імпортних операцій тощо.

Система інформації, що використовується для марке-тингу фармацевтичного ринку, наведена на рисунку 1.

Рис 1. Інформаційне забезпечення маркетингу лікарських засобів

Загальними вимогами до інформації, яка використовуєть-ся в процесі управління, є:

¦ об'єктивність (правдивість, адекватність реальній ситуації в маркетинговому середовищі);

¦ достатність;

¦ оперативність (своєчасне її подання та відповідна об-робка) ;

¦ систематизованість і зручність для використання керів-никами.

2. Принципи формування маркетингової інформації

Формування маркетингової інформації базується на ви-значенні мети досліджень та переліку питань, відповідно до яких буде здійснюватись накопичення даних, тобто встанов-люється глибина вивчення та характер інформації, необхідні для дослідження об'єкта спостереження. Одночасно слід враховувати певні вимоги, стандарти, фірмовий стиль ін-формаційних органів.

Маркетинг трактується як концепція управління вироб-ничо-збутовою та науково-технічною діяльністю підприєм-ства на основі дослідження економічної кон'юнктури з ме-тою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку. Виходячи з цього, планування виробництва та реалізація маркетингових заходів спираються на знання про такі скла-дові маркетингового середовища:

¦ ринок товарів та послуг;

¦ виробництво товарів та послуг;

¦ зовнішнє макросередовище, пов'язане з виробництвом та ринком збуту.

Структура маркетингової інформації, необхідної для управління підприємством, наведена на рисунку 2.

Інформація про ринок є найважливішою й визначає спрямування усіх маркетингових досліджень. Звичайно ана-лізуються ємкість ринку, його розподіл на сегменти, система ціноутворення, споживацькі властивості товару, товари-аналоги, методи стимулювання продажу, інформація про діяльність конкурентів, про споживачів товару, канали збуту тощо. Джерелами таких відомостей можуть бути матеріали анкетування, виставок, семінарів, рекламних проспектів, прайс-листів, періодичних або фахових видань, статистич-них збірників, комерційних оглядів, тематичних довідників, спеціалізованих баз та банків даних.

Рис. 2. Джерела та структура маркетингової інформації на підприємстві

Маркетингові дослідження передбачають також оцінку внутрішнього середовиївд підприємства, співставлення ви-робничих потужностей, ресурсних (фінансових, сировинних, трудових) можливостей з запитами ринку. З цією метою аналізуються рівень матеріально-технічної бази, технологічні можливості підприємства, товарний асортимент, оцінюється частка кожної асортиментної позиції у складі прибутку під-приємства, собівартість продукції, а також науково-техніч-ний та кадровий склад. Джерелами необхідних відомостей є бухгалтерський баланс, фінансові звіти, виробничі плани, технологічні карти, специфікації, штатні формуляри, плани науково-дослідних робіт та ін.

Діяльність підприємства знаходиться під впливом зовніш-нього середовища, до якого воно мусить пристосовуватись. Тому маркетингові дослідження передбачають урахування демографічних, економічних, природно-кліматичних, науко-во-технічних, політичних, культурних факторів.

Володіння різноманітною інформацією й використання її в інтересах підприємства є головною стратегічною умовою маркетингу. Значення інформації в управлінні маркетингом обумовлює основні принципи її формування:

¦ актуальність, тобто реальне своєчасне відображення ста-ну маркетингового середовища (у кращих комерційних базах даних інформація поновлюється щоденно);

¦ достовірність — передбачає точне відтворення стану та розвитку виробництва, ринку, зовнішнього середовища. У зв'язку з необхідністю збереження підприємством кон-курентних позицій повинні використовуватись різнома-нітні джерела інформації, а отримані дані слід аналізувати на відсутність суперечностей;

¦ релевантність даних — формування інформації відповід-но до визначених вимог;

¦ повнота відображення — необхідна для об'єктивного вра-хування всіх факторів, які формують або впливають на стан і розвиток маркетингового середовища;

¦ цілеспрямованість даних — орієнтує на конкретні цілі та завдання;

¦ узгодженість та інформаційна єдність вимагають такої сис-теми розроблення показників, при якій би не допускались суперечності у висновках, неузгодженість первинних та отриманих даних.

Таким чином, для прийняття обгрунтованих управлін-ських рішень керівники підприємства та окремих структур-них підрозділів повинні отримувати інформацію, яка б від-повідала визначеним вимогам. У зв'язку з цим існує необ-хідність створення системи маркетингової інформації.

3. Підсистеми маркетингової інформаційної системи

Необхідність використання в маркетинговій діяльності підприємства значних обсягів інформації потребує систем-ного підходу до організації її отримання, обробки та аналізу в процесі обгрунтування управлінських рішень. У зв'язку з цим маркетингова інформаційна система (МІС) будується на засадах комплексності та взаємозв'язку всіх компонентів її предметної галузі, що досягається внаслідок застосування сучасних засобів обчислювальної та інформаційної техніки.

Структура та принципи функціонування маркетингової інформаційної системи наведені на рисунку 3.

МІС може бути умовно поділена на чотири основні під-системи:

1) система внутрішньої звітності;

2) система збору зовнішньої поточної маркетингової інфор-мації (або система маркетингового спостереження);

3) система маркетингових досліджень;

4) система маркетингового аналізу.

Система внутрішньої звітності дозволяє накопичувати ін-формацію, джерелом якої є сама фірма. Це дані про замов-лення на продукцію, ціни, продаж, запаси, витрати тощо. Така інформація полегшує керівникам і спеціалістам вироб-ляти та приймати маркетингові рішення, проте майже не використовується ізольовано від багатьох інших необхідних відомостей.

Система зовнішньої інформації орієнтована на джерела та методичні прийоми, за допомогою яких можна отрима-ти відомості про події та ситуації, що відбуваються в зов-нішньому середовищі. При цьому джерелами інформації є як спостереження співробітників фірми, її посередників та споживачів, так і дані засобів масової інформації, бюлете-нів та ін.

Рис. 3. Структура та функціонування маркетингової інформаційної системи

Система внутрішньої та зовнішньої інформації оперує з так званою вторинною інформацією, отримання якої не вима-гає проведення спеціальних досліджень. Головними перева-гами вторинної інформації є її відносна дешевизна та швид-кість отримання. У той же час інколи ця інформація не дає змоги забезпечити обгрунтування ефективного управлінського рішення. Головними недоліками вторинної інформації є:

¦ нерелевантність (невідповідність або неповна відповід-ність рішенню, яке приймається);

¦ швидке застаріння інформації;

¦ не завжди висока достовірність інформації;

¦ недостатня повнота.

У таких випадках виникає необхідність отримання пер-винної інформації, для чого проводяться маркетингові дослід-ження і формується відповідна підсистема. Перевагами пер-винної інформації є такі:

¦ це завжди найновіша інформація, бо отримується в мо-мент проведення досліджень;

¦ забезпечується контроль методичних підходів до прове-дення досліджень, що при певному рівні компетентності дослідників гарантує надійність одержаних даних;

¦ дані збираються відповідно до потреб прийняття конк-ретного управлінського рішення.

До того ж, фірма-замовник досліджень найчастіше є ви-ключним володарем отриманої інформації, яка залишається таємницею для конкурентів.

Головним недоліком процедури одержання первинної інформації є її дороговизна та значні витрати часу на прове-дення досліджень.

Методи проведення маркетингових досліджень наведені в главі 1.

За допомогою результатів маркетингових досліджень мож-на оцінити обсяг ринку, визначити сегмент, потенційних споживачів і на підставі цієї інформації встановити цілі для розширення або скорочення підприємства, сформувати план продажу.

Система аналізу маркетингової інформації містить аналіз загальноекономічних показників, а також короткострокове та довгострокове прогнозування на підставі аналізу тенденцій.

Маркетингові дослідження та аналіз базуються на засто-суванні різних економіко-математичних методів: багатомірних, регресивних та кореляційних, імітаційного моделюван-ня, статистичної теорії прийняття рішень.

Система аналізу маркетингової інформації з використан-ням економіко-математичних методів дає можливість визна-чити:

¦ вплив основних факторів на збут продукції (обсяг прода-жу) та значення кожного з них;

¦ можливість збуту при зростанні цін або витрат на рекла-му у відповідному обсязі;

¦ параметри продукції підприємства, які забезпечують її конкурентоспроможність;

¦ оцінку діяльності підприємства на ринку та ін. Отримані дані передаються керівництву фірми для прий-няття необхідних рішень.

Потужні МІС, як правило, мають доступ до зарубіжних та вітчизняних автоматизованих баз даних через сучасні ко-мунікативні канали зв'язку.

Розвиток ринку лікарських засобів супроводжується формуванням та структуризацією ринку фармацевтич-ної інформації, яка забезпечує потреби фармацевтич-ного маркетингу.

У фармацевтичній галузі створюються численні маркетингові інформаційні системи різного масштабу та призначення. Незалежно від мети функціонування таких систем основу їх інформаційної бази складають відомості про лікарські препарати, які звичайно готу-ються у вигляді паспорта або карти на кожний з них. Інформація про лікарський засіб повинна бути найбільш повною: фірма та країна-виробник, форми випуску, кіль-кість в упаковці, дози, синоніми, належність до фар-макотерапевтичної групи, реєстраційний номер і дата реєстрації. Цю ж інформацію бажано доповнити опра-цьованими результатами експертних оцінок лікарських засобів, які дозволяють визначати ранги препаратів за їх терапевтичною ефективністю, рівнем попиту, забезпе-ченістю лікувально-профілактичних та аптечних закла-дів, за поінформованістю лікарів про певні препарати.

Окремі розділи фармацевтичних МІС містять інфор-мацію про вітчизняні та іноземні фірми-виробники з наведенням їх реквізитів, асортименту фармацевтичної продукції та цін.

Для визначення прогнозних кількісних характерис-тик ринку лікарських засобів (ємкість ринку, обсяги випуску та закупівлі, потенційного сегменту ринку для нового препарату) доцільно формувати банки типових (стандартних) схем лікування певних захворювань, ста-тистичних даних про захворюваність, необхідних для її прогнозування, про реальну платоспроможність насе-лення з розподілом на окремі групи та регіони

Сучасні МІС повинні мати також програмне забез-печення математичного моделювання

У зв'язку з децентралізацією фармацевтичної ін-формації широко практикується створення регіональ-них довідково-інформаційних служб з єдиною автома-тизованою мережею Такі системи використовуються як для задоволення інформаційних потреб спеціалістів і населення, так і для упорядкування взаємодії суб'єктів фармацевтичного ринку (аптек, аптечних складів, оп-тових чи оптово-роздрібних фірм тощо)

Широкого розповсюдження в аптечній мережі набу-ла система, яка поєднує між собою комп'ютер, касовий апарат, сканер для штрих-кодування та ш Це дозволяє аптеці здійснювати повний облік руху товарів

Постачальницько-збутова діяльність аптечних закла-дів та підприємств потребує наявності єдиного інформа-ційного простору Тому в окремих містах створюються регіональні інформаційні комп'ютерні мережі, призначені для виконання операцій щодо прийому-подання пропо-зицій постачальників та замовлень покупців, а також надання інформації про властивості лікарських засобів та їх наявність у регіоні Мережа дозволяє здійснювати міжкомп'ютерний обмін інформацією, підвищувати ефек-тивність постачальницько-збутової діяльності Викорис-тання інтегрованих баз даних сприяє збільшенню това-рообігу, зростанню прибутку, підвищенню рівня задово-лення попиту на лікарські засоби

В Україні вирішується проблема створення єдиного інформаційного поля На державному рівні необхідно во-лодіти інформацією з питань виробництва, споживання, імпорту та експорту 3 цією метою створено Всеукраїн-ський інформаційний фармацевтичний центр (ВІФЦ) У рамках цього центру працює система реєстрації кон-трактів з імпорту лікарських засобів, здійснюється ана-літична та синтетична обробка інформації Створюються системи, які дозволять контролювати експорт лікарських засобів, їх виробництво та реалізацію в Україні

4. Система маркетингового контролю

Контроль, як одна із функцій управління, завершує про-цес маркетингової діяльності і дозволяє визначити, наскіль-ки ефективно працює фірма. Перш за все, це форма ціле-спрямованої дії на колектив підприємства, систематичне спостереження за його діяльністю, порівняння фактичних результатів з запланованими.

Контроль (ревізія) маркетингу представляє собою глибоку аналітичну роботу, внаслідок якої керівництво підприємства вишукує нові методи управління маркетингом, засоби та механізми дії або адаптації до факторів внутрішнього та зов-нішнього середовища.

Основними об'єктами контролю є обсяг продажу продук-ції, розміри прибутку та витрат, реакція споживачів на нові товари та послуги, відповідність запланованих та фактичних результатів виробничо-комерційній діяльності. Маркетинго-вий контроль дозволяє підприємству визначити повноту та ефективність використання маркетингових можливостей. Здійснення контролю повинно відповідати вимогам достат-ності та своєчасності.

Складові системи маркетингового контролю наведені на рисунку 4.

У рамках управління маркетингом на підприємстві конт-роль повинен здійснюватись за такими напрямками:

1. Відповідність плановим показникам фактичних резуль-татів.

2. Контроль прибутковості виробничо-комерційної діяльно-сті підприємства.

3. Стратегічний контроль та ревізія маркетингу. Відповідність плановим показникам фактичних даних ви-робничо-комерційної діяльності має на меті встановлення від-повідності чи відхилення від запланованих показників обся-гів реалізації товарів та послуг, доходу та прибутку, рента-бельності як у цілому, так і за окремими товарами, їх асор-тиментними групами, за певними групами споживачів, пері-одами часу, цінами, методами та формами збуту тощо. При проведенні контролю збуту маркетологи користуються звіт-ними даними та рахунками.

Рис.4 Система маркетингового контролю

Аналіз збуту на підставі кількісних його показників пе-редбачає оцінку сприйнятливості маркетингової стратегії підприємства. Основними джерелами даних є рахунки, які містять інформацію про споживача, замовлену кількість то-вару, сплачену ціну, умови купівлі, регіон, дату купівлі, умо-ви транспортування.

Здійснюється аналіз співвідношення витрат на проведен-ня маркетингових заходів з фактичною реалізацією продук-ції, тобто оцінка ефективності витрат на маркетинг.

Важливим для підприємства є контроль за поведінкою споживачів продукції підприємства, Зокрема, встановлення рівня задоволення потреб покупців, контроль за поведінкою конкурентів, ступенем їх впливу на стан підприємства на ринку.

За контроль виконання планових показників та прийнят-тя корегуючих заходів відповідають керівники вищої та се-редньої ланки.

Контроль прибутковості та аналізу маркетингових витрат передбачає контроль рентабельності діяльності фірми з окремих товарів, їх асортиментних груп, ринкових сегмен-тів, торгових каналів, рекламних засобів, замовлень різного обсягу.

Аналіз маркетингових витрат здійснюється в три етапи:

1) вивчення бухгалтерської звітності, порівняння обсягів продажу та валового прибутку з поточними статтями ви-трат (заробітної плати, орендної плати, реклами тощо);

2) перерахунок витрат за функціями маркетингу: витрати на маркетингові дослідження, маркетингове планування й контроль, рекламу та персональний продаж, зберігання та транспортування;

3) дроблення витрат на маркетинг за окремими товарами, методами та формами реалізації, ринковими сегментами, каналами збуту, споживачами та ін.

Функції контролю за ефективністю (прибутковістю) опе-рацій у рамках прийнятої системи товаропросування зви-чайно здійснюються внутрішньою ревізійною службою під-приємства, котру часто називають службою внутрішнього аудиту.

Стратегічний контроль та ревізія маркетингу передбачають регулярне, періодичне або епізодичне інспектування марке-тингової діяльності фірми

Стратегічний контроль включає оцінку основних завдань, стратегій, маркетингових оперативних заходів, маркетинго-вої організації з метою виявлення труднощів і позитивних перспектив для виробничо-збутової та науково-технічної діяльності фірми та рекомендацій щодо змісту наступних планів її вдосконалення

Головна мета маркетингової ревізії — сформулювати пи-тання, які необхідно опрацювати для майбутнього плану-вання діяльності та виявлення слабких місць, недоліків Це передбачає вивчення маркетингових цілей фірми, стратеги, методів їх реалізації та системи управління Ревізія марке-тингу є комплексним, системним і регулярним досліджен-ням маркетингового середовища фірми, іі завдань, стратегій та оперативно-комерційної діяльності з метою виявлення проблем, що виникають, та майбутніх можливостей для роз-роблення рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності фірми

Процес маркетингової ревізії здійснюється в декілька ета-пів

¦ визначається склад групи фахівців для проведення ревізії,

¦ встановлюється час та періодичність проведення ревізії,

¦ визначається напрямок ревізії, тобто ревізія структури маркетингу та процес детального вивчення однієї із сто-рін маркетингової стратеги, наприклад, планування про-дукції,

¦ вивчаються інформаційні джерела, заповнюються відпо-відні документи,

¦ оформляється матеріал для вищого керівництва, в яко-му висвітлюється стан фірми, п комерційна та інша ді-яльність

Для здійснення маркетингового контролю підприємство може самостійно проводити внутрішній аудит при наявності власної ревізійної служби або запрошувати для цієї роботи незалежних експертів У першому випадку забезпечується швидкість, оперативність, дешевизна аудиту, можливість використання будь-якої інформації, навіть конфіденційної. Проте співробітники підприємства, котрі звикли до внут-рішнього його середовища, можуть не звернути увагу на окремі недоліки в маркетинговій діяльності.

Залучення професіоналів-співробітників консультативних організацій забезпечує підприємству більш глибокі дослід-ження маркетингової діяльності та розроблення рекоменда-цій щодо її вдосконалення.

В управлінні виробничо-збутовою діяльністю підприєм-ства значну роль відіграють служби зв'язків з громадськістю. Завданнями цієї служби є вплив на змінні фактори зовніш-нього середовища: поведінку покупців (споживачів), дії ко-мерційних посередників, торгового персоналу, керівників філій, відділів та представництв в країні та за кордоном. Комунікативна система підприємства відповідає за точність формулювання та однозначність трактування управлінської інформації тими, кому вона призначена.

Організація контролю маркетингу через зворотні зв'язки базується на зв'язках інформаційних та комунікативних функ-цій, які наведені на рисунку 8.5.

Зворотний зв'язок у системі контролю маркетингу дає можливість визначати успіх чи невдачу рекламної кампанії, цінової та товарної політики, інших заходів формування по-питу та стимулювання збуту. Об'єктивними критеріями цієї діяльності є зростання або зниження продажу, збільшення або зменшення прибутку, розширення або скорочення рин-ків збуту тощо. Зв'язок між інформаційною та комунікатив-ною системами повинен забезпечувати керівництво підпри-ємства об'єктивними даними про ефективність витрат на проведення різних маркетингових заходів.

Контроль у системі управління тісно пов'язаний з облі-ком і звітністю: на підставі облікових даних здійснюється не тільки підсумковий, а й поточний контроль. Дані поточного контролю використовуються для ситуаційного процесу управління підприємством.

Рис. 5. Зв'язок інформаційної та комунікативної систем у маркетингу підприємства

Список використаної літератури

1. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.

2. Энциклопедия малого бизнеса, В IV т. Т.IV Маркетинг в малом бизнесе (ценообразование).-М.: И-КК "ДеКА", 1994.- 52 с.

3. Инфляция: ценообразование и денежное обращение / С.М.Никитин, Е.С.Глазова, М.П.Степанова и др.-М.: ИМЗиМОРАН, 1994.- 84с.

4. Каракай І.О., Каракай Ю.В. Деякі аспекти аналізу світо-вого фармацевтичного ринку // Фармац. журн.-1996.-№2.-С.47-53.

5. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.

6. Лорин А.Н. Ценообразование во внешнеэкономической деятельности промышленной фирмы. - М.: Международные отношения, 1993.- 271 с.

7. Маркетинг: Учебник / А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлюгов, С.А.Красильников и др.; Под ред. А.Н.Романова.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-560с.

8. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по прогнозуванню збуту фармацевтичної про-дукції- X.: УкрФА, 1997.-20с.

9. Немченко А. С, Чмихало Н.В. Методичні підходи до визна-чення вартості і ціни на ліки індивідуального виготовлення // Фармац. журн.- 1991.- № 3.- С. 81-84.

10. Одинец В.П., Тарасевич В.М., Цацулин А.Н. Ринок, спрос, цены: стратификация, анализ, прогноз. - СПб.: Изд-во СПбУЗф, 1993.-160 с.

11. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П. Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. - С. 96-101.

12. Цаиулин А.Н. Рынок, эластичность, цены: Учеб. пособие. Вып. 1,2- СПб.: Изд-во ВАШ при мэрии Санкт-Петер-бурга, 1992/1993.-С. 88-96.