Станом на сьогодні у нас: 141826 рефератів та курсових робіт
Правила Тор 100 Придбати абонемент Технічна підтримка
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент








тих зарубіжних країн, які після розпаду соціалістичного табору, як і Україна, пішли шляхом розвитку ринкової економіки. Тому об’єктом порівняльного огляду обрано системи ціноутворення на ЛЗ у семи країнах Центральної та Східної Європи: Чеській Республіці (ЧР), Словаччині, Словенії, Угорщині, Польщі, Румунії та Російській Федерації (РФ).

5.1. Ціноутворення у Чеській Республіці

У ЧР діє досить жорстка регламентація цін на ліки: всі зареєстровані ЛЗ підлягають регулюванню. Спеціального державного органу, який опікується питаннями ціноутворення на ЛЗ, в країні не передбачено: рішення з цього приводу приймаються Міністерством фінансів (МФ) і публікуються в спеціальному бюлетені.

Максимальні ціни на ліки місцевого виробництва та ціни на імпортні препарати підлягають щорічній реєстрації (перереєстрації) в МФ. Для їх визначення застосовують низку критеріїв, які не є достатньо прозорими. Ціни на ЛЗ можуть щорічно підвищуватися залежно від рівня інфляції та коливань обмінного курсу валют. Правил, згідно з якими фармацевтичні компанії можуть подавати апеляції, не існує.

У системі охорони здоров’я ЧР відсутні прозорі критерії, згідно з якими відбувається внесення тих чи інших препаратів до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню (або встановлюються межі компенсації вартості). Відшкодування вартості ЛЗ здійснюється на основі угод, укладених з Класифікаційним комітетом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), який розглядає питання відшкодування вартості для всіх ЛЗ. Для цього застосовують граничні (еталонні) ціни, причому сума відшкодування обмежується ціною найдешевшого препарата-генерика відповідної групи згідно з Анатомо-терапевтичною класифікаційною системою (Anatomical Therapeutic Chemical — АТС) на основі вартості його встановленої добової дози (Defined Daily Doses — DDD). Більш низькі ціни також можуть встановлюватися шляхом укладання спеціальних угод з фондами захисту прав пацієнтів (sickfund). Особливості препарату щодо його фармакотерапевтичних переваг або інноваційності при встановленні еталонної ціни не враховуються. Доплати з хворих не стягуються, за винятком тих випадків, коли перевищено еталонну ціну.

5. 2. Ціноутворення у Словаччині

У Словаччині питаннями ціноутворення також опікується МФ, яке видає директиви про рівень цін на медичні послуги та ЛЗ і тісно співпрацює з МОЗ щодо здійснення державного контролю за діяльністю страхових компаній, а також у галузі планування державних витрат на охорону здоров’я.

Витрати на ЛЗ у Словаччині значно зросли після 1991 р. (до цього часу рівень цін на ліки в країні був дуже низьким, що призводило до їх надмірного призначення лікарями і підтримувало високий попит на найсучасніші коштовні препарати); сьогодні витрати на ЛЗ становлять близько 30% загального фінансування системи охорони здоров’я.

У Словаччині, подібно до ЧР, ціни на всі ЛЗ підлягають державному регулюванню шляхом встановлення фіксованої максимальної ціни. Після реєстрації препарату компанія представляє ціну на затвердження в МФ (ця процедура проводиться двічі на рік — у травні й листопаді).

Вартість близько 55% всіх зареєстрованих у Словаччині ліків як власного, так і імпортного виробництва підлягає відшкодуванню, яке здійснюється з державного бюджету через страхові компанії. З метою зниження витрат на лікування МФ запровадило максимальні ціни відшкодування вартості препаратів (еталонні ціни). Крім того, у лікувальних закладах (стаціонарах і амбулаторіях) запроваджено формулярну систему, що дозволяє певною мірою скоротити державні витрати на відшкодування вартості ЛЗ.

Прийнятий у Словаччині порядок жорсткої регламентації цін на всі ЛЗ створює певні труднощі для фармацевтичних компаній-виробників, проте, як очікується, новим законом про ліки, який нині розглядається в парламенті країни, буде введено більш сприятливу для підприємств систему регулювання цін.

5.3. Ціноутворення у Словенії

У Словенії регламентації підлягають оптові ціни на ЛЗ. Оптова ціна на препарат (місцевого виробництва або імпортний) встановлюється на основі відповідної середньої ціни в трьох еталонних державах Європейського Співтовариства (ЄС), яку виробники та імпортери не можуть контролювати, помноженої на знижувальний коефіцієнт 0,85 (за винятком інноваційних препаратів, для яких цей коефіцієнт дорівнює 1,0). До розрахованої таким чином ціни на препарати зарубіжного виробництва дозволяється додавати 4% на витрати, пов’язані з імпортуванням. Такий механізм формування цін на ЛЗ змушує іноземні фармацевтичні компанії знижувати ціни на свою продукцію, що ввозиться до Словенії, на 20–30%.

5.4. Ціноутворення в Угорщині

Щодо ОТС - препаратів, вартість яких не підлягає відшкодуванню, діє вільне ціноутворення, а вартість рецептурних препаратів частково відшкодовується за рахунок страхових фондів. Ціни на рецептурні препарати підлягають регулюванню з боку держави шляхом їх реєстрації. Ці питання належать до компетенції Національного фонду страхування здоров’я (НФСЗ), який проводить щорічну реєстрацію максимальних цін виробника і цін на препарати зарубіжного виробництва. Ціну, яка пропонується, порівнюють з цінами виробника на цей препарат в інших європейських країнах. Остаточне рішення про рівень ціни приймається у ході переговорів між НФСЗ (основним покупцем ЛЗ в Угорщині) та фармацевтичними компаніями.

В Угорщині, як і в ЧР, відсутні прозорі критерії, згідно з якими препарати включаються до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню. Тут існує перелік ЛЗ для незаможних хворих (Kozyogy), переважну більшість в якому становлять ліки місцевого виробництва. Навіть якщо ЛЗ зарубіжного виробництва продається за однаковою або нижчою ціною, перевага віддається вітчизняному препарату-аналогу. Компанії не інформують про причини, з яких їх препарати не включено до переліку, процедуру апелювання не передбачено.

З метою посилення контролю за рівнем інфляції в липні 2000 р. в Угорщині було «заморожено» ціни на всі ЛЗ (незалежно від фармакотерапевтичної групи) до вирішення питання про укладення довгострокової угоди з фармацевтичними компаніями. Річ у тому, що протягом останніх років особисті витрати громадян на придбання ліків збільшилися (до 35%) у зв’язку з підвищенням цін на препарати, вартість яких не відшкодовувалася системою соціального забезпечення, а також зі зменшенням розміру субсидій. Мета цього заходу — допомогти пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення оплатити їхні рахунки в аптеках, адже можливості НФСЗ щодо субсидування цін на ліки обмежені. Як стверджує МОЗ Угорщини, встановлюючи ціни на ліки в умовах гострої нестачі коштів на соціальне забезпечення, воно наслідує приклад деяких розвинених країн: Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Австрії, Італії та Великобританії, які протягом останніх років проводять державну політику, спрямовану на зниження й «заморожування» цін.

Загалом адміністративні органи охорони здоров’я Угорщини проводять політику протекціонізму щодо місцевих підприємств і заохочують лікарів призначати більш дешеві вітчизняні ліки замість їхніх аналогів, які пропонують світові виробники.

5.5. Ціноутворення у Польщі

У Польщі ціноутворення на ЛЗ грунтуються на застосуванні як вільних, так і регульованих цін. Зазвичай у вільному режимі визначаються ціни на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню. Однак ринок таких препаратів дуже обмежений через малу кількість населення, здатного сплачувати повну вартість ЛЗ.

Вільно формуються також ціни на ЛЗ зарубіжного виробництва, однак вони підлягають узгодженню шляхом переговорів між виробниками і МФ Польщі після реєстрації препарату. Узгоджені ціни — мало не найнижчі в Європі, оскільки при їх встановленні враховується наявність на ринку препаратів-конкурентів. Проте порівняно з цінами на польські ЛЗ вартість імпортних препаратів залишається високою, що зумовлює відносно невеликі обсяги продажу останніх і їх незначну частку на ринку в натуральному виразі (однак достатньо високу — у вартісному виразі).

Ціни на препарати місцевого виробництва підлягають державному регулюванню і встановлюються МФ: вони виконують роль еталонних для відшкодування вартості, в тому числі й для імпортних аналогів, представлених на ринку.

Для призначення ціни на вітчизняні препарати користуються методом «витрати плюс фіксований прибуток». Ціни на препарати, вартість яких відшкодовується, підлягають щорічній перереєстрації. Роздрібні націнки та націнки дистриб’юторів також встановлюються МФ і в середньому складають 16–40% (залежно від рівня ціни на препарат) і 14,3% відповідно.

Еталонні ціни охоплюють значну частину польського ринку, тому розмір доплати хворими утворюється з частини еталонної ціни плюс будь-яке перевищення останньої. Існує зв’язок між статусом ЛЗ стосовно відшкодування його вартості та обсягом його продажу.

Загалом ціни на польські препарати є надто низькими для того, щоб підтримувати інтенсивний розвиток внутрішньої фармацевтичної промисловості, однак це дозволяє обмежувати витрати уряду на відшкодування вартості ЛЗ. Тим часом державна політика Польщі щодо фармацевтичного сектора певною мірою є протекціоністською: для місцевих виробників діє спрощена процедура ліцензування препаратів, створюються деякі умови для підвищення конкурентоспроможності останніх на ринку.

МФ Польщі у 2002 р. підготувало нові пропозиції щодо ціноутворення в країні. Це дало поштовх для поновлення роботи над новим проектом закону про ціноутворення. Проект охоплює загальні питання ціноутворення на товари та послуги, зокрема на ЛЗ. Положення закону стосуються ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню. Передбачається розглядати питання про ціни на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва в рамках однієї процедури (замість існуючої зараз системи фіксації цін на препарати вітчизняного виробництва в адміністративному порядку). Передбачається, що ціни узгоджуватимуться з МОЗ на основі рекомендацій консультативної групи з менеджменту ліків, яка складатиметься з двох представників кожного з міністерств: фінансів, охорони здоров’я, економіки і Ради фондів страхування здоров’я.

Рекомендації розроблятимуться з урахуванням:*

рівня цін в країнах з аналогічним показником валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення;*

результатів порівняння цін на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва;*

співвідношення досягнутого і заявленого обсягів продажу;*

результатів фармакоекономічного аналізу.

При підготовці цього проекту закону були використані деякі положення Директиви ЄС 89/105/ЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості ціноутворення в ЄС для встановлення критеріїв і процедур.

5.6. Ціноутворення у Румунії

У Румунії за встановлення норм, згідно з якими здійснюється регулювання ціноутворення на препарати як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва, відповідає МОЗ. Відповідно до чинних нормативно-правових документів вітчизняним виробникам надається право періодично коригувати рівень цін на свою продукцію залежно від індексу інфляції, однак вони зобов’язані повідомляти про свої дії МОЗ. Ціни на нові ліки встановлюються традиційно — витрати плюс прибуток (суми витрат слід обґрунтовувати). Необхідну документацію щодо рівня ціни необхідно надавати МОЗ не пізніше ніж за 15 днів до випуску препарату на ринок (його надходження до роздрібної мережі). Цей механізм є досить чутливим, оскільки дозволяє суттєво зекономити час при регулюванні цін у зв’язку з інфляцією.

У Румунії застосовується диференційована система торгових націнок: максимальна націнка оптових і роздрібних підприємств, яка не може перевищувати 33% ціни виробника, розподіляється між ними відповідно 9 і 24%. Націнки на препарати зарубіжного виробництва встановлюються в процентах від суми, отриманої в результаті складання ціни «ROL» (ціна згідно з рахунком-фактурою, помножена на валютний курс, який переважає в день видачі документації замовлення) на ліки, митного збору, ПДВ (19%), націнки імпортера (17%) і маржі за ризик девальвації.

У Румунії діє позитивний перелік ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню відповідно до еталонних цін. Еталонна ціна встановлюється для ліків, вартість яких повністю або частково відшкодовується і дорівнює мінімальній ціні на відповідний активний інгредієнт. Діюча в країні система відшкодування є сприятливою для місцевих виробників, продукція яких користується значними ціновими перевагами.

5.7. Ціноутворення у Росії

Згідно з Постановою Уряду РФ № 347 «Про заходи державного контролю за цінами на лікарські засоби» від 29 березня 1999 р. прийнятий «Порядок державної реєстрації відпускних цін виробників і встановлення оптових і роздрібних надбавок до відпускних цін виробників на лікарські засоби, включені в Перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів і виробів медичного призначення (ЖННЛЗ)» (Порядок). Відповідно до Порядку на федеральному рівні узгоджувалися та встановлювалися відпускні ціни підприємств-виробників на ЖННЛЗ власного та зарубіжного виробництва, на регіональному — оптові та роздрібні націнки, обчислені від зареєстрованої ціни до фактичних цін на ЛЗ.

Однак, як засвідчили результати проведеного в РФ моніторингу цін, запроваджена система контролю за цінами не дозволила повною мірою забезпечити досягнення основної мети — зниження роздрібних цін на ЛЗ і економії бюджетних витрат. Тому з метою коригування чинного механізму державної реєстрації цін 9 листопада 2001 р. було прийнято нову Постанову Уряду РФ № 782 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» і «Положення про державне регулювання цін на життєво необхідні і найважливіші лікарські засоби», відповідно до якої, як і раніше, зберігається принцип регулювання граничних відпускних цін виробника на ЖННЛЗ на федеральному рівні та граничних оптових і роздрібних націнок — на регіональному. Однак тепер граничні оптові і граничні роздрібні надбавки обчислюватимуться та встановлюватимуться відносно фактичної відпускної ціни вітчизняного виробника ЛЗ або, у разі прямої закупівлі, контрактної ціни іноземного виробника (яка не перевищує зареєстрованої граничної ціни виробника у валюті, перерахованої в рублі за курсом Центрального банку РФ на дату її державної реєстрації), або відносно відпускної ціни організації оптової торгівлі, яка закуповує ЛЗ за власні кошти безпосередньо у виробників. Ціни на ЛЗ, які пройшли державну реєстрацію відповідно до попередньої Постанови Уряду РФ № 347, вважаються граничними відпускними цінами виробників і не підлягають перереєстрації згідно з новою Постановою № 782. Також на федеральному рівні введено щоквартальну систему надання інформації про розміри встановлених суб’єктами РФ граничних оптових і роздрібних націнок. Міністерству промисловості, науки і технологій доручено що півріччя проводити аналіз фінансово-економічного стану виробників ЛЗ і висувати пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання цін на фармацевтичну продукцію.

У системі реєстрації цін на ЛЗ в РФ було виявлено істотні недоліки (громіздкі механізми узгодження, реєстрації та перереєстрації цін, труднощі із доведенням зареєстрованих цін до підприємств оптової та роздрібної торгівлі, надто широке розмаїття варіантів формування цін, суперечливе тлумачення порядку введення в дію зареєстрованих цін). Тому сьогодні в РФ продовжується робота, спрямована на вибір найбільш ефективної моделі державного регулювання цін на ЛЗ.

6. Світовий досвід ціноутворення

Основні стратегії і методи формування цін на ЛЗ, які використовують сьогодні найбільш економічно розвинутих країнах (Франція, Великобританія, Німеччина, Японія та ін.), вдосконалювались на протязі більше півстоліття. До середини 80–х років минулого століття в більшості країн знайшли своє законодавчо-регульоване відображення методи, направлені на оптимізацію призначення ЛЗ, зниження цін на них і витрат на їх закупівлю, а починаючи з другої половини 90-х років в багатьох країнах активізувався процес реформування національних систем на ЛЗ.

Цінові процеси, які проходять на фармацевтичному ринку надзвичайно складні і різноманітні. З одної сторони, цінова політика є основною частиною економічної політики держави, а з іншої – при визначенні вартості ЛЗ необхідно враховувати цілий ряд соціальних, юридичних і моральних аспектів. Ціноутворення на ЛЗ в значній мірі залежить від державного регулювання, що пов’язано з деякими особливостями, характерними для фармацевтичного ринку.

Згідно даних, які наведені в табл. 3, в більшості країн державне пряме або відносне регулювання цін на ЛЗ є звичайною практикою. В деяких країнах (США, Німеччині, Великобританії, Данії) діє переважно вільне ціноутворення, при якому основний вплив на формування ціни на ЛЗ вказує співвідношення між попитом і пропозиціями. Державні органи цих країн тільки відносно впливають на рівень цін (контроль за доходами фармацевтичних виробників, встановлення еталонних (контрольних, референтних) цін, впровадження програм на відшкодування витрат на рецептурні препарати та ін.). В таких країнах, як Франція, Італія, Бельгія, Японія, Індія і Китай, рівень цін на ЛЗ строго контролюється державою.

Однак в більшості країн не існує повністю вільного чи повністю регульованого ціноутворення. Як правило, застосовується мішана система – поєднання регулюючих державою і вільно призначених цін. Так в країнах з більшістю вільним ціноутворенням в деяких сегментах ринку або у процесі впровадження деяких програм, ціни регулюються державою: в Німеччині – це відноситься до оптово-роздрібної торгівлі, а у Великобританії регламентується рівень доходів компанії, які виробляють патентовані препарати, в США здійснення федеральних програм по забезпеченню ЛЗ проходить під ретельним наглядом органів державної влади. В цей же час в країнах з жорстким державним контролем цін на ЛЗ вільне ціноутворення розповсюджується на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню із громадських фондів ( наприклад, у Франції, Швеції, Японії, Іспанії та ін.).

В більшості країн регулюванню підлягають ціни на препарати (як правило, рецептурні), вартість яких відшкодовується за рахунок бюджетних коштів або фондів медичного страхування з ціллю здійснення контролю за витратами на соціальне забезпечення. Ціноутворення без рецептурних препаратів, вартість яких не відшкодовується системою

Соціального страхування, звичайно не підлягають контролю зі сторони держави.

Серед існуючих методів цінового регулювання найбільш розповсюджені є реєстрація цін ( Японія, Франція, Іспанія, Швеція, Бельгія, Індія) і еталонне ціноутворення ( Німеччина, Данія, Норвегія, Нідерланди).

Реєстрація цін як метод регулювання заснована на всебічній оцінці препарату і встановленні максимального рівня ціни на цей препарат на визначений термін.

Реєстрації можуть належати як роздрібні, так і оптові ціни на препарати вітчизняного і закордонного виробництва. Так у Швеції ціни реєструються на рівні закупівельних, в країнах ЄС – частіше всього на рівні роздрібних, а в країнах Центральної і Східної Європи – на рівні цін виробників.

Серйозною проблемою для економічних систем країн – членів ЄС є паралельний імпорт ЛЗ всередині Співдружності. В цьому зв’язку одною із основних задач ціноутворення на ЛЗ є встановлення максимально вузького цінового коридору між країнами – учасницями. Тому в багатьох країнах ЄС для порівняння використовують середні показники, отримані на основі цін на ЛЗ в декількох країнах з традиційно низьким рівнем цін на препарати ( Франція, Італія, Іспанія) і в декількох – з відносно високим (Великобританія, Німеччина).

Основні підходи до розробки систем ціноутворення ЛЗ в різних країнах

Країни ЄС

Франція

Порядок формування цін – державне регулювання.

ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ, вартість яких потрібно відшкодовувати (рецептурні).

Механізм встановлення ціни - ведення переговорів для ЛЗ, які раніше випускалися – регулювання прибутку.

Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

Рівень відшкодування вартості ЛЗ – встановлюється в процесі переговорів.

Порядок встановлення цін.

Ціноутворення на інноваційні ЛЗ - ведення переговорів. Для нових вдосконалених ЛЗ враховується середня ціна еквівалентних по ефективності препаратів, для принципово нових ЛЗ – ефективність препарату + ціни для світової торгівлі.

Німеччина

Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання цін.

ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – торгова надбавка –

роздрібна і оптова.

3. Механізм встановлення ціни – вільне ціноутворення на рівні виробника.

Єдині диференціальні торгові надбавки –оптові і роздрібні.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – негативний список.

Рівень відшкодування вартості ЛЗ – еталонні ціни.

Порядок встановлення цін –дещо високі ціни найбільш дешевого генерика в групі.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення.

Іспанія

1. Порядок формування цін – державне регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню

3. Механізм встановлення ціни – враховують ціни для міжнародної

торгівлі.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – негативний список + позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ - еталонні ціни.

6. Порядок встановлення цін – нижче ціни патентованого препарату

аналога.

Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – враховуються ціни для міжнародної

політики.

Великобританія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + безпосереднє

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – принципово нові ЛЗ

вартість яких підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни - вільне ціноутворення в межах

вставленої доходом компанії.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – вибірковий негативний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – шкала відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення в межах

вставленої доходом компанії.

Швеція

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни - ведення переговорів. Враховуються

ціни в ЄС, США. Враховується об’єм продаж.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – Еталонні ціни різних виробників.

Для нових препаратів –реєстрація ціни.

6. Порядок встановлення цін - ціна самого дешевшого генерика +10%,

переглядається 4 рази на рік.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – враховуються ціни для

міжнародної торгівлі, соціальна перспективність препарату.

Бельгія

1. Порядок формування цін – державне регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – всі ЛЗ.

3. Механізм встановлення ціни – враховується структура затрат, ціни на

препарати аналогічні внутрішньому ринку ЄС.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – реєструючі ціни.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

Країни північної Америки

США

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання в рамках федеральних програм.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню –ЛЗ із списку державних

програм Mеdicaid» и FSSР.

3. Механізм встановлення ціни – використання максимальних, середніх,

найкращих цін виробника, система повернення переплат, цінові

знижки.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми охорони здоров’я,

часткове страхування здоров’я.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми, мінімальне

відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення.

Країни Азіатсько –тихоокеанського регіону

Китай

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни –річна реєстрація стандартних цін,

зниження цін.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – національний список і регіональні

списки вартість яких підлягає відшкодуванню.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми, мінімальне

відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

Японія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ, вартість яких

потрібно відшкодовувати (рецептурні).

3. Механізм встановлення ціни – стандартні списки з врахуванням

«різниці для лікаря».

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – реєструючи стандартні ціни.

6. Порядок встановлення цін.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – щоквартальна реєстрація цін для

міжнародної торгівлі.

Індія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – препарати, які
включені в списки. Жорсткий регламент.

3. Механізм встановлення ціни – враховуються витрати виробництва та

інші економічні показники.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – немає даних.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – немає даних.

6. Порядок встановлення цін.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

7. Експериментальна частина

Важливою умовою правильної організації обліку товарних операцій є дотримання порядку формування цін на товари, які реалізуються. На фармацевтичному ринку використовують різні види цін.

Характерною особливістю аптек як підприємств роздрібної торгівлі є те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям – кінцевим споживачам. Отже, при оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека відразу відображає і суму торгової націнки, яка призначена для покриття витрат і одержання прибутку та являє собою різницю між продажною і купівельною вартістю товарів.

Товарний асортимент аптек відповідно до формування роздрібних цін умовно можна поділити на наступні групи:

Лікарські засоби і вироби медичного призначення , торгова націнка на

які підлягає державному регулюванню (наказ МОЗ України і Міністерства економіки № 480/294 від 03.12.2001р). Перелік охопив близько 800 лікарських засобів за всіма фармакотерапевтичними групами згідно з чинною анатомічно-терапевтичною класифікацією. Крім протипухлинних, протитуберкульозних, протидіабетичних ЛЗ, регульована націнка до 35% від митної або оптової ціни виробника поширюється і на широко вживані препарати в різних лікарських формах, а саме: ампіцилін, анальгін, вугілля активоване, аскорбінова та ацетилсаліцилова кислота, аспаркам, букарбан, валідол, валокордин, грудний еліксир, діазолін, корінь алтеї, фенобарбітал та інші.

Лікарські засоби, ціни на які встановлюються аптекою самостійно

залежно від попиту і можливості прискореної реалізації. Наприклад, можна використати спосіб встановлення роздрібних цін з урахуванням таких цінових груп.

Товари аптечного асортименту (пара фармацевтики), які обкладаються

20%-м податком на додану вартість (ПДВ). Згідно з пп..5.1.7.Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168/97 звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, які зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку. Проте решта асортименту аптеки - косметичні та парфумерні засоби, харчові добавки, фіточаї, що не зареєстровані як ЛЗ, оподатковуються ПДВ, який сплачує кінцевий споживач.

У Івано-Франківській області торгова націнка, яка підлягає державному регулюванню становить 35%- на імпортні засоби ЛЗ і 20 % на ЛЗ вітчизняного виробництва.

У даній аптеці від ОАС в якій наявні ЛЗ , торгова націнка на які підлягає державному регулюванню, зокрема:

1.Протипухлинні

- тамоксіфен;

- доксарубіцин;

- метотриктат;

2. Протидіабетичні

- метформін;

3. Пртитуберкульозні

- рифампіцин;

- фтивазид;

4. Наркотичні анальгетики

- трамадол.

Також у аптеці є товари аптечного асортименту, які обкладаються 20% ПДВ, який сплачує кінцевий споживач:

прокладки;

вушні палички

памперси

дноразові салфетки.

Висновки

Велика кількість чинників, що впливають на процес формування цін, зумовлює важливість проведення системних досліджень у галузі ціноутворення на ЛЗВМП.

Основними підсистемами концептуальної організаційно-функціональної моделі системи ціноутворення, що відбивають основні чинники і взаємозв’язки реальних умов, є підсистема цін (що включає підсистеми ціноутворюючих чинників і фармакоекономічного аналізу нижче лежачого рівня ієрархії), нормативно-правова й інформаційно-довідкова

підсистеми.

Вирішення завдань, що стоять перед кожною з підсистем системи ціноутворення, повинно бути спрямоване на досягнення гарантованої економічної доступності ефективних ЛЗ для всіх верств населення при одночасному забезпеченні умов ефективного розвитку їх вітчизняного виробника.

Ключовими напрямами підвищення ефективності функціонування системи ціноутворення на ЛЗВМП у сучасних умовах є розробка підсистем державної реєстрації цін та фармакоекономічного аналізу.

Досвід побудови систем ціноутворення на ЛЗ в країнах Центральної та Східної Європи може стати в нагоді при реформуванні та оптимізації діяльності фармацевтичного сектора в Україні. Для запровадження в Україні ефективної системи реєстрації цін на ЛЗ, включених до Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення (на виконання Постанови Верховної Ради України від 21 червня 2001 р. № 2564–ІІІ «Про інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення політики державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» та Постанови Kабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1499 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») ДНЦЛЗ за дорученням МОЗ України розробив методичну базу для проведення реєстрації цін на ЛЗ. Застосування еталонного ціноутворення на ЛЗ можливе за умови запровадження системи медичного страхування та розробки механізму відшкодування вартості ліків.

Сто воно аптеки, використовуючи еластичні методи ціноутворення, практично кожна аптека може збільшити свій прибуток. Ціна – це один із факторів який заманює покупців в аптеку.

Список використаної літератури

Л.В.Борисенко //Особливості ціноутворення на лікарські засоби за умов переходу до ринкової економіки // Фармацевтичний журнал. – 1996.- №1.- С.88.

Д.С.Волох, І.А.Гоштинар //Як перейти до граничних торгівельних націнок? //Фармацевтичний журнал.- 2002.- №1.- С.25-21.

О.П.Півень //Формування структури системи ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення// Фармацевтичний журнал. - 2003р.- №1.- С.12-17.

О.П.Півень, Л.Л.Нестеренко //Ціноутворення на лікарські засоби а країнах Центральної та Східної Європи // Фармацевтичний журнал. - 2002р.- №3.- С.19-27.

А.С.Славич // Технології маркетингового позиціонування і ціноутворення вітчизняних виробників ЛЗ // Фармацевтичний журнал. - 2002.- №2.- С.29-35.

С.І.Терещук, О.І.Климюк //Порівняльний аналіз ціноутворення на ЛЗ в Україні і Польщі // Аптека Галицька.- 2000.- №19.- С.8-9.

І.Порхняк // Ценообразование в аптеке // Фармаскоп.- 2003.- №2.-С12-13.

М.Нікітіна // Регулирование цен на ЛС // Фармаскоп.- 2005.- №3(24).-С.28-29.

А.С.Немченко // НДС на ЛС и проблеми международные и национальные // Провизор.- 2002.- №22.- С.3-6.

А.С.Немченко // Какой быть государственной регистрации цен производителей на ОЛС в Украине // / Провизор.- 2003.- №20.- С.3-6.

А.С.Немченко // Актуальне проблемы ценообразования: определение тарифов за изготовление лекарств и фасовку в аптеке // Провизор.-1992.- №22.- С.12-19.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.- №22.- С.19-22.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.- №21- С.33-35.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.- №20.- С.25027.


Сторінки: 1 2 3